Перейти до основного вмісту

autizm ua

Аутизм (розлад аутистичного спектра, РАС) — це особливість розвитку нервової системи, яка впливає на те, як людина сприймає світ, спілкується та взаємодіє з іншими. Аутизм є в людини від народження, але у багатьох дорослих його діагностують лише у дорослому віці. Раніше вважалося, що аутизм буває тільки у дітей, але насправді він залишається на все життя.
За сучасними даними, ознаки аутизму є приблизно у 1–2% дорослих. Багато хто живе з ним, не знаючи про свій стан, і часто стикається з труднощами у спілкуванні, роботі та побуті. Важливо розуміти: аутизм — це не хвороба, яку потрібно «вилікувати», а особливість сприйняття, з якою можна успішно жити.

Як проявляється аутизм у дорослих?
У дорослих симптоми можуть виглядати інакше, ніж у дітей, бо багато хто навчився маскувати свої особливості:
• Труднощі у спілкуванні: складно розуміти натяки, сарказм, невербальні сигнали. Може бути важко підтримувати «світську» розмову.
• Соціальна втома: після спілкування людина сильно втомлюється і потребує усамітнення.
• Повторювані дії та ритуали: потреба в передбачуваності, певному порядку справ.
• Інтенсивні інтереси: глибоке захоплення однією або кількома темами (іноді на дуже високому рівні).
• Сенсорні особливості: підвищена або знижена чутливість до звуків, світла, дотиків, запахів, текстури одягу чи їжі.
• Труднощі зі змінами: несподівані зміни планів викликають сильний стрес.
При цьому багато дорослих з аутизмом мають сильні сторони: уважність до деталей, чесність, здатність до глибокої концентрації та нестандартне мислення.

Чому аутизм часто діагностують пізно?
Раніше критерії діагностики були орієнтовані переважно на дітей, особливо хлопчиків. Дівчата та жінки частіше маскують прояви, тому їхній стан помічають пізніше. Багато дорослих дізнаються про свій аутизм лише після того, як у дитини ставлять схожий діагноз, або коли стикаються з вигоранням і депресією.

Як ставлять діагноз у дорослому віці?
Діагноз ставить психіатр або клінічний психолог, який спеціалізується на РАС. Використовують:
• Детальну розмову про дитинство та поточне життя.
• Спеціальні опитувальники та діагностичні інтерв’ю.
• Інформацію від близьких (якщо можливо).
Діагностика допомагає краще зрозуміти себе та отримати потрібну підтримку.

Яка допомога існує?
Аутизм не лікується в класичному сенсі, але можна значно покращити якість життя:
• Психоосвіта (розуміння своїх особливостей).
• Когнітивно-поведінкова терапія, адаптована під аутизм.
• Робота з сенсорними особливостями та тривогою.
• Підтримка у працевлаштуванні та побутових навичках.
• Групи підтримки та спілкування з іншими людьми з аутизмом.

Поширені міфи
• Міф: «Аутизм — це відсутність емоцій».
 Насправді: Люди з аутизмом відчувають емоції, іноді дуже сильно, але виражають їх інакше.
• Міф: «Усі люди з аутизмом — генії або, навпаки, мають інтелектуальні порушення».
 Насправді: Інтелект може бути будь-яким — від високого до зниженого.
• Міф: «Дорослим діагноз уже не потрібен».
 Насправді: Діагноз допомагає зрозуміти себе, знизити самокритику та отримати підтримку.

Що робити, якщо ви підозрюєте у себе аутизм?
Якщо ви впізнаєте себе в описаних особливостях і вони заважають жити — можна звернутися до спеціаліста з РАС у дорослих. Навіть без офіційного діагнозу корисно вивчати інформацію та пробувати стратегії, які допомагають людям з аутизмом (структура дня, зменшення сенсорного навантаження, повага до своїх меж).
Аутизм — це не недолік і не вирок. Це інший спосіб сприймати світ. З розумінням себе та відповідною підтримкою дорослі з аутизмом можуть жити повноцінним, цікавим і успішним життям.

Для діагностики звертайтеся до кваліфікованого спеціаліста!

rad ua

Кабінет психіатрії та психотерапії лікаря Онищенко використовує індивідуально підібрані програми, засновані на комбінованому використанні психотерапії та медикаментозної терапії, які є найефективнішими методами лікування пацієнтів із аутизмом у дорослих. Використовуючи психотерапію та медикаментозну терапію, ми допоможемо вам якомога швидше та ефективно позбутися більшості проявів аутизму у дорослих.

Тел.: 067-911-54-54

ciklotimia ua

Циклотимія (циклотимічний розлад) — це розлад настрою, при якому у людини протягом тривалого часу відбуваються часті та помітні коливання настрою. Періоди легкого підйому (гіпоманії) чергуються з періодами легкої депресії. Ці зміни м’якші, ніж при біполярному розладі, але вони постійні і помітно впливають на життя, стосунки та працездатність.
Циклотимія належить до біполярного спектра. Вона зустрічається приблизно у 0,4–1% людей. Часто починається в підлітковому або молодому віці і може тривати роками, якщо не звернутися по допомогу. При правильному лікуванні симптоми можна значно пом’якшити і покращити якість життя.

Як проявляється циклотимія?
Симптоми тривають не менше 2 років у дорослих (1 рік у дітей і підлітків), при цьому періоди нормального настрою не перевищують 2 місяців поспіль.
Періоди гіпоманії (підйому):
• Підвищений настрій, прилив енергії.
• Зменшення потреби у сні.
• Підвищена активність, балакучість.
• Впевненість у собі, іноді імпульсивність.
• Творчий підйом або надмірна зайнятість справами.
Періоди легкої депресії:
• Знижений настрій, втома.
• Втрата інтересу до звичних занять.
• Труднощі з концентрацією.
• Зміни апетиту та сну.
• Почуття провини або безнадійності (у м’якій формі).
Важливо: симптоми не досягають рівня повноцінної манії або великої депресії.

Чому виникає циклотимія?
Точної причини немає. Зазвичай поєднуються:
• Генетична схильність (часто є випадки біполярного розладу в родині).
• Особливості роботи мозку та балансу нейромедіаторів.
• Стрес, порушення сну, травми можуть посилювати коливання.
• Іноді циклотимія передує розвитку біполярного розладу.

Як ставлять діагноз?
Діагноз ставить психіатр на основі детальної розмови та спостереження за динамікою настрою. Важливо відрізняти циклотимію від звичайних перепадів настрою, біполярного розладу II типу, депресії та особистісних особливостей. Іноді допомагає ведення щоденника настрою. Спеціальних аналізів немає.

Як лікують циклотимію?
Лікування допомагає стабілізувати настрій:
• Психотерапія: когнітивно-поведінкова терапія, міжособистісна та соціальна ритм-терапія (допомагає вибудувати режим).
• Медикаменти: у деяких випадках стабілізатори настрою (за призначенням лікаря). Антидепресанти застосовують обережно.
• Режим і спосіб життя: регулярний сон, фізична активність, відмова від алкоголю та стимуляторів, управління стресом.
• Психоосвіта: розуміння свого стану допомагає краще справлятися з коливаннями.

Поширені міфи
• Міф: «Це просто характер або творча натура». Насправді: Циклотимія — медичний стан, який можна і потрібно коригувати.
• Міф: «Раз симптоми м’які — лікувати не обов’язково».
 Насправді: Без допомоги розлад може погіршувати якість життя і підвищувати ризик переходу в більш тяжку форму.
• Міф: «Ліки потрібні тільки при тяжких розладах».
 Насправді: У частині випадків медикаменти допомагають стабілізувати стан.

Що робити, якщо ви підозрюєте циклотимію?
Якщо у вас протягом довгого часу спостерігаються регулярні коливання настрою — то підйоми з підвищеною енергією, то спади з втомою та апатією — зверніться до психіатра або психотерапевта. Не ставте діагноз самостійно. Рання допомога допомагає краще контролювати симптоми та запобігати ускладненням.
Циклотимія — це не вирок. З розумінням свого стану, підтримкою спеціаліста та правильним способом життя багато людей успішно справляються з коливаннями настрою і живуть повноцінно.

Для діагностики та лікування обов’язково звертайтеся до кваліфікованого лікаря!

radi ua

 

rozlad snu ua

Розлади сну неорганічної (психогенної) етіології — це порушення сну, які виникають не через хвороби тіла чи пошкодження мозку, а переважно через психологічні та поведінкові причини. Людина може погано спати через стрес, тривогу, неправильні звички або внутрішні конфлікти, при цьому органи та системи організму в цілому здорові.
До таких розладів належать хронічне безсоння, психогенна гіперсомнія, порушення режиму сну-пильнування, сноходіння, нічні жахи та кошмарні сновидіння. Вони зустрічаються дуже часто і сильно впливають на якість життя, настрій та працездатність.

Які бувають розлади сну неорганічної етіології?
• Неорганічне безсоння — найпоширеніші труднощі із засинанням, часті пробудження або відчуття «невиспанності», пов’язані зі стресом, тривогою чи поганими звичками сну.
• Неорганічна гіперсомнія — підвищена денна сонливість без явної фізичної причини.
• Порушення режиму сну-пильнування — зсув біологічного годинника (наприклад, людина засинає тільки під ранок).
• Сноходіння (сомнамбулізм) — ходіння уві сні.
• Нічні жахи — раптові епізоди сильного страху уві сні з криком і вегетативними реакціями (частіше у дітей).
• Кошмарні сновидіння — повторювані яскраві лякаючі сни, які викликають пробудження.

Як проявляються ці розлади?
• Довге засинання або часті нічні пробудження.
• Відчуття розбитості вранці.
• Денна втома, дратівливість, зниження концентрації.
• Тривога щодо сну («а раптом знову не засну»).
• У дітей — сноходіння або нічні жахи.
• Відсутність серйозних фізичних захворювань, які могли б пояснити проблему.

Чому виникають розлади сну неорганічної етіології?
Головні причини:
• Хронічний стрес, тривога, депресія.
• Неправильна гігієна сну (гаджети, нерегулярний режим, кофеїн, алкоголь).
• Психологічні травми та внутрішні конфлікти.
• Звичка «боротися» зі сном і катастрофізувати безсоння.
• У дітей — особливості дозрівання нервової системи та емоційне напруження.

Як ставлять діагноз?
Діагноз ставить лікар (сомнолог, невролог, психіатр або психотерапевт) після детальної розмови. Важливо виключити органічні причини (апное, захворювання щитовидної залози, неврологічні хвороби). Часто використовують щоденник сну та спеціальні опитувальники. Полісомнографія призначається, якщо є підозра на органічне порушення.

Як лікують ці розлади?
Основний метод — немедикаментозний:
• Когнітивно-поведінкова терапія безсоння (КПТ-І) — найефективніший підхід.
• Відновлення гігієни сну.
• Техніки релаксації, робота з тривогою.
• При сноходінні та нічних жахах — створення безпечного середовища та робота з емоційним станом дитини.
• Ліки (снодійні) застосовуються тільки короткостроково і за суворими показаннями.

Поширені міфи
• Міф: «Якщо немає хвороби органів — значить, просто характер».
 Насправді: Психогенні розлади сну — реальна медична проблема.
• Міф: «Снодійні вирішать усе».
 Насправді: Вони дають лише тимчасовий ефект і не усувають причину.
• Міф: «З віком само минеться». 
Насправді: Без корекції звичок і роботи з психікою проблема часто зберігається.

Що робити, якщо сон порушений без видимих фізичних причин?
Почніть з простих кроків: дотримуйтесь режиму, приберіть гаджети перед сном, зменште кофеїн та алкоголь. Якщо проблеми тривають більше місяця — зверніться до спеціаліста. Когнітивно-поведінкова терапія безсоння допомагає більшості людей повернути нормальний сон без ліків.
Розлади сну неорганічної етіології добре піддаються корекції. Своєчасна допомога дозволяє відновити повноцінний відпочинок і значно покращити якість життя.

Для діагностики та лікування обов’язково звертайтеся до кваліфікованого лікаря!

rad ua

Кабінет психіатрії та психотерапії лікаря Онищенко використовує індивідуально відібрані програми, засновані на комбінованому використанні психотерапії та медикаментозної терапії, які є найефективнішими методами лікування пацієнтів із Розладами сну неорганічної (психогенної) етіології. За допомогою психотерапії та медикаментозної терапії ми допоможемо вам якомога швидше та ефективно позбутися Розладу сну неорганічної (психогенної) етіології.

Тел.: 067-911-54-54

nastroenie ua

Розлади настрою — це група психічних захворювань, при яких основне порушення стосується емоційного стану людини. Настрій стає або надто зниженим (депресія), або надто піднесеним (манія), або коливається між цими крайнощами. Ці стани тривають довше звичайних переживань і помітно заважають жити, працювати та спілкуватися.
До розладів настрою належать депресія, біполярний афективний розлад, дистимія, циклотимія та деякі інші стани. Вони зустрічаються дуже часто — депресією, наприклад, страждає кожна десята людина протягом життя. При своєчасній допомозі більшість людей успішно відновлюються.

Які бувають розлади настрою?
Депресія
Постійний сум, втрата інтересу до життя, втома, порушення сну та апетиту, почуття провини або безнадійності. Може бути легкою, помірною або тяжкою.
Біполярний розлад
Чергування періодів манії (або гіпоманії) — піднесеного настрою, енергії, імпульсивності — і періодів депресії.
Дистимія (хронічна депресія)
Тривалий (понад 2 роки) знижений настрій, менш виражений, ніж при великій депресії, але постійний.
Циклотимія
М’які коливання настрою між легкою гіпоманією та легкою депресією.

Як проявляються розлади настрою?
• Стійка зміна настрою (сум або неприродна ейфорія).
• Втрата інтересу до звичних занять.
• Зміни сну, апетиту, рівня енергії.
• Труднощі з концентрацією уваги.
• Почуття провини, нікчемності або, навпаки, надмірної впевненості в собі.
• У тяжких випадках — думки про смерть.
Симптоми мають тривати не менше двох тижнів (при депресії) або мати характерний циклічний характер (при біполярному розладі).

Чому виникають розлади настрою?
Причини зазвичай комплексні:
• Генетична схильність.
• Порушення балансу нейромедіаторів у мозку (серотонін, дофамін, норадреналін).
• Хронічний стрес, травми, втрати.
• Соматичні захворювання, гормональні зміни.
• Вживання алкоголю та наркотиків.

Як ставлять діагноз?
Діагноз ставить психіатр або психотерапевт на основі розмови. Лікар оцінює тривалість і вираженість симптомів, виключає інші захворювання. Іноді використовують шкали депресії та манії. Спеціальних аналізів крові на «розлад настрою» немає.

Як лікують розлади настрою?
Лікування залежить від конкретного діагнозу та тяжкості:
• Медикаменти — антидепресанти, стабілізатори настрою, іноді нейролептики.
Психотерапія — особливо когнітивно-поведінкова (КПТ) та міжособистісна терапія.
• Зміни способу життя — регулярний сон, фізична активність, відмова від алкоголю, техніки релаксації.
• У тяжких випадках — стаціонарне лікування або комбінована терапія.
Більшість людей при правильному підході досягають значного покращення або повної ремісії.

Поширені міфи
• Міф: «Треба просто взяти себе в руки».
 Насправді: Розлади настрою — це захворювання мозку, а не слабкість характеру.
• Міф: «Депресія буває тільки у слабких людей».
 Насправді: Нею можуть страждати успішні та сильні люди.
• Міф: «Ліки потрібно приймати все життя».
 Насправді: Тривалість лікування визначає лікар. Часто курс обмежений.

Що робити, якщо настрій довгий час не в порядку?
Якщо сум, апатія або незвичайні підйоми настрою тривають більше двох тижнів і заважають жити — зверніться до спеціаліста. Не чекайте, поки стане зовсім погано. Рання допомога значно прискорює одужання.
Розлади настрою — одні з найбільш успішно виліковних психічних станів. З правильною підтримкою людина повертає радість життя, енергію та здатність радіти простим речам.

Для діагностики та лікування обов’язково звертайтеся до кваліфікованого лікаря!

radi ua

Кабінет психіатрії та психотерапії лікаря Онищенко використовує індивідуально підібрані програми, засновані на комбінованому використанні психотерапії та медикаментозної терапії, які є найефективнішими методами лікування пацієнтів із Розладами настрою. Використовуючи медикаментозну терапію та психотерапію, ми допоможемо вам якомога швидше та ефективно позбутися проявів Розладів настрою.

Тел.: 067-911-54-54

psihoz ua

Психотичні розлади — це група психічних захворювань, при яких людина втрачає здатність правильно сприймати реальність. З’являються галюцинації, марення, порушення мислення та поведінки. Людина може чути голоси, бачити те, чого немає, або бути впевненою в речах, які не відповідають дійсності.
Ці розлади зустрічаються рідше, ніж тривога чи депресія, але сильно впливають на життя. До них належать шизофренія, короткочасний психотичний епізод, маячний розлад, шизоафективний розлад та інші. При своєчасній допомозі багато людей досягають ремісії та повертаються до звичайного життя.

Як проявляються психотичні розлади?
Основні симптоми:
• Галюцинації — сприйняття того, чого немає (найчастіше «голоси», рідше зорові, тактильні або нюхові).
• Марення — стійкі хибні переконання (ідеї переслідування, впливу, величі, ревнощів).
• Порушення мислення — плутана, беззв’язна мова, «стрибки» ідей.
• Зміни поведінки — дивні вчинки, соціальна ізоляція, зниження активності.
• Емоційні зміни — притуплення почуттів або неадекватні реакції.
Симптоми можуть з’являтися раптово (гострий психоз) або розвиватися поступово.

Які бувають психотичні розлади?
Шизофренія — хронічний розлад із тривалими психотичними симптомами.
• Короткочасний психотичний розлад — симптоми тривають менше місяця і часто пов’язані зі стресом.
• Маячний розлад — переважає стійке марення без виражених галюцинацій.
Шизоафективний розлад — поєднання психозу та сильних перепадів настрою.
• Психоз може також виникати при тяжкій депресії, біполярному розладі, після вживання речовин або при органічних захворюваннях мозку.

Чому виникають психотичні розлади?
Точної однієї причини немає. Зазвичай поєднуються:
• Генетична схильність.
• Особливості роботи мозку (порушення дофаміну та інших нейромедіаторів).
• Стрес, травми, вживання психоактивних речовин (особливо в підлітковому віці).
• Ускладнення під час вагітності та пологів, інфекції.

Як ставлять діагноз?
Діагноз ставить психіатр на основі розмови, спостереження та збору інформації від родичів. Важливо виключити інші причини (пухлини, інфекції, отруєння, ендокринні порушення). Іноді проводять МРТ, аналізи крові та ЕЕГ. Спеціального «тесту на психоз» немає.

Як лікують психотичні розлади?
Лікування комплексне і зазвичай тривале:
• Медикаменти: антипсихотики (нейролептики) — основний метод. Сучасні препарати добре знімають симптоми і мають менше побічних ефектів.
• Психотерапія: допомагає справлятися із залишковими симптомами, покращувати соціальні навички та запобігати рецидивам.
• Реабілітація: підтримка у поверненні до навчання, роботи, спілкування.
• Сімейна підтримка та психоосвіта дуже важливі.
Ранній початок лікування значно покращує прогноз.

Поширені міфи
• Міф: «Люди з психозом небезпечні».
 Насправді: Більшість не становлять загрози. Ризик підвищується лише за відсутності лікування або вживання речовин.
• Міф: «Це невиліковно».
 Насправді: Багато хто досягає тривалої ремісії і живуть повноцінно.
• Міф: «Психоз — це «роздвоєння особистості»».
 Насправді: Роздвоєння особистості — зовсім інший розлад.

Що робити, якщо з’явилися ознаки психозу?
Якщо людина чує голоси, висловлює дивні ідеї, різко змінює поведінку або стає вкрай замкненою — якомога швидше зверніться до психіатра. В гострих випадках може знадобитися госпіталізація. Чим раніше розпочата допомога, тим кращий результат.
Психотичні розлади — серйозні, але керовані стани. З сучасною допомогою людина може контролювати симптоми і жити звичайним життям.

Для діагностики та лікування обов’язково звертайтеся до кваліфікованого лікаря!

radi ua

Кабінет психіатрії та психотерапії лікаря Онищенко використовує індивідуально підібрані програми, засновані на комбінованому використанні психотерапії та медикаментозної терапії, які є найефективнішими методами лікування пацієнтів із Психотичними розладами. Використовуючи медикаментозну терапію та психотерапію, ми допоможемо вам якомога швидше та ефективно позбутися проявів Психотичних розладів.

Тел.: 067-911-54-54

Контакти

01054 м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 38,
Центр Естетичної Медицини

01015 м. Київ, вул. Князів Острозьких 46/2

Телефон запису на прийом:
067-911-54-54 (з 09.00 до 19.00)
073-911-54-54 (з 09.00 до 19.00)

likar.expert@gmail.com